Полтавські ЗМІ: 39% не вказують своїх власників*


З 1 жовтня 2015 року телерадіомовники зобов’язані розміщувати інформацію, що стосується структури корпоративної власності. Усі телеканали і радіо, які отримують від держави ліцензії, повинні подавати документи про структуру медіавласності та кінцевих бенефіціарів до Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Закон також зобов’язує мовників оприлюднювати цю інформацію на своїх сайтах, аби кожен міг дізнатися про їхніх […]


Admin 2017-03-06

З 1 жовтня 2015 року телерадіомовники зобов’язані розміщувати інформацію, що стосується структури корпоративної власності. Усі телеканали і радіо, які отримують від держави ліцензії, повинні подавати документи про структуру медіавласності та кінцевих бенефіціарів до Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Закон також зобов’язує мовників оприлюднювати цю інформацію на своїх сайтах, аби кожен міг дізнатися про їхніх власників, а також власників провайдерів-передавачів теле- і радіосигналу.
«Інститут масової інформації» у жовтні провів моніторинг медіапрозорості чотирьох типів ЗМІ Полтави. Телеканали, радіо, газети та онлайн-видання оцінювали на наявність на їхніх офіційних сайтах інформації про власників, керівництво, головних редакторів та контакти. Також дослідили наявність інформації щодо охоплення аудиторії (накладу), даних про фінанси та можливість дізнатися редакційну політику.
У Полтаві під моніторинг потрапили 23 ЗМІ. Це три радіо, п’ять телеканалів (у тому числі й «Громадське ТБ Полтава», яке позиціонує себе як перше інтернет-телебачення у Полтаві), п’ять найпопулярніших друкованих видань міста та десять інформаційних сайтів (два з яких не з обласного центру, але популярні у регіоні). Це такі ЗМІ: філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «Лтава», телеканал «ІРТ-Полтава», «Місто+» (входить до структури телеканалу «ІРТ-Полтава), телеканал «МІСТО», «Громадське ТБ Полтава»; радіостанція «Ваша хвиля» та Полтавське обласне і міське дротове радіо; газети «Вечірня Полтава», «Зоря Полтавщини», «Полтавський вісник», «Коло», «Село полтавське»; онлайн-видання «Полтавщина», ІА «Полтава», «ВПолтаві.інфо», «Трибуна», «сайт міста Полтави 0532.ua», ОКІА «Новини Полтавщини», «Коло», «Ехо», «Полтава365», «ТелеграфЪ».

39% із проаналізованих полтавських ЗМІ не вказують свого власника. 52% не вказують інформацію про керівництво (менеджмент) і головних редакторів. 61% не демонструє для ознайомлення редакційну політику свого видання. Власне, більшість місцевих видань замість редакційної політики вказують правила користування сайтом, або умови, на яких друкується інформація, хто відповідальний за друк, на яких правах розміщується комерційна інформація тощо.
78% не роблять фінансову інформацію доступною для вільного перегляду. Але у деяких ЗМІ вказані розцінки на розміщення реклами, що дає можливість мати дуже приблизне уявлення про те, скільки теоретично заробляє видання. У 30% відсутні дані про аудиторію (наклад). Щодо контактів медіа – то тут 100% відкритість.
Далі розглянемо результати моніторингу детальніше.

 

 

 

 

ВІДКРИТІСТЬ  ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Філія НТКУ «Полтавська регіональна дирекція «Лтава». На офіційному сайті телеканалу вказано власників, але немає інформації про керівництво (менеджмент) та головних редакторів. На головній сторінці сайту знаходимо розділ «Про нас», у ньому є кілька підрубрик: «Новини компанії», «Історія», «Нагороди», «Державні закупівлі», «Доступ до публічної інформації», «Фінансова звітність». Вказані контакти, в тому числі, за допомогою яких можна зв’язатися із редактором сайту, редакцією підготовки інформаційних програм ТБ, технічною підтримкою. «Обличчя» «Лтави», тобто діючого керівника, на сайті знайти складно – спеціального розділу немає. Утім, якщо запастися наполегливістю і скористатися пошуком на сайті, все ж можна знайти інформацію про керівництво, але у новинах. Так само можна дізнатися й інформацію про редакторів «Лтави». Також на сайті можна ознайомитися із документами фінансової звітності. Редакційну політику, статут телерадіокомпанії аудиторія «Лтави» дізнатися не може, оскільки спеціального розділу із такою інформацією на сайті немає, хоча ч. 6 ст. 57 закону «Про телебачення і радіомовлення» зобов’язує його оприлюднювати.
Телеканал ІРТ-Полтава. На сайті телеканалу вказана не уся інформація, що засвідчила би про відкритість. Є інформація про власника, керівництво, головного редактора, контакти, але редакційної політики і фінансового звіту немає. Аналогічна ситуація і на сайті Місто+ (цей телеканал входить у структуру ІРТ-Полтава). На обох сайтах опубліковані розцінки на розміщення реклами, це може допомогти сформувати певне уявлення про фінанси. Попри це, говорити про фінансову прозорість цих телеканалів складно. Інформація ж про колектив та контактні дані відкрита.
Телеканал МІСТО. На сайті телеканалу знаходимо інформацію про власників, є контакти та дані про ведучих телеканалу, але немає можливості дізнатися інформацію фінансового характеру та редакційну політику (редакційний статут).
Громадське ТБ Полтава працює через YouTube та позиціонує себе як «перше інтернет-телебачення у Полтаві». З огляду на це, його важко назвати телеканалом, але воно — єдине ТБ, що озвучує власну редакційну політику. На сайті каналу вказано: «Наша мета – надати нашим телеглядачам якісний контент і стати найкращим телебаченням на Полтавщині. Громадське належить громадянам. Ми не залежимо від будь-яких політичних партій і владних структур. Наші основні цінності: довіра глядача, об’єктивність та неупередженість». Попри те, що немає чітко прописаних засад, на яких працює редакція Громадського ТБ Полтава, із тих «крихт», які вказані, все ж можна зробити висновок про редакційну політику, що панує на каналі. Це «об’єктивність та неупередженість». Інформації про менеджмент і головного редактора на сайті немає, зв’язатися із редакцією можна за допомогою електронної пошти та соціальних мереж. Громадське ТБ Полтава є регіональним представником ГО «Громадське телебачення».

 

 

 

 

ВІДКРИТІСТЬ  ТЕЛЕБАЧЕННЯ

У Полтаві працює три радіо – «Ваша хвиля», обласне і міське дротове радіо. По суті, усі три – це одне радіо, але мають різні ліцензії та час мовлення, отже і вважаються трьома різними мовниками, як розповів у коментарі директор творчо-виробничого об’єднання обласного радіо Олександр Бобошко, результати моніторингу свідчать про недостатню прозорість радіо у Полтаві. Єдине, що можна знайти – контакти, дані про аудиторію та фінансову звітність (адже радіо належить до структури «Лтави»). Окремих сайтів радіо не мають, але є сторінки у соціальних мережах. Інформацію про керівництво можна знайти у новинах на сайті обласного ТБ, але спеціального розділу під цю інформацію не відведено. З цього ж сайту можна слухати радіо онлайн.

 

 

 

 

ВІДКРИТІСТЬ  ГАЗЕТ

Полтавські газети не надають для ознайомлення чіткої інформації про власників, а зазначають лише засновників, контакти, аудиторію (наклад). Ідеальна формула, прописана у статті 32 закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)»  – це вказування і засновника (співзасновників), і видавця (співвидавців). Якщо в інших газетах вказано лише засновника, то в одному друкованому медіа вказаний лише видавець – «Коло». Для регіональних газет, як правило, це означає, що видавець і є власником, однак, як бачимо, цього недостатньо для виконання вимог законодавства. Інформація фінансового характеру в усіх п’яти проаналізованих газетах відсутня. Власне, закон не зобов’язує її оприлюднювати. Проте можна пофантазувати: якби ЗМІ відкрили свої фінанси, можна було б говорити про абсолютну медіапрозорість. У полтавських друкованих виданнях не виписують редакційну політику. Але на сайтах газет можна знайти умовну інформацію про принципи їхньої роботи, без подробиць. Аналогічна ситуація і у онлайн-ЗМІ.

 

 

 

 

ВІДКРИТІСТЬ  ОНЛАЙН-ЗМІ

Із десяти онлайн-медіа лише одне видання вказує власника – це ОКІА «Новини Полтавщини».
Вказано, що засновником є Полтавська облрада і цього достатньо, щоб розуміти, що вона у комунальній власності територіальної громади, – зазначає медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний.
Інформацію про керівництво (менеджмент) та головних редакторів вказали сайти «Коло», ІА «Полтава», «Телеграфъ». Лише на чотирьох медіа можна дізнатися редакційну політику. Утім, вона не прописана чітко, коротка і далека від ідеалу. Для прикладу, сайт «Трибуна» вказує, що «видання працює, ґрунтуючись на принципах незалежності, об’єктивності, громадської участі, відсутності комерційної складової». Далі видання повідомляє мету: «Розвиток суспільно-корисних ініціатив та сприяння демократичним перетворенням у державі. В процесі своєї роботи громадськість часто співпрацює зі ЗМІ для відстоювання своїх прав та впливу на процеси з метою максимально швидкого вирішення проблем суспільства — корупції та закритості влади. Певна залежність ЗМІ від політики та бізнесу створює ситуацію, за якої замовчуються ті факти, які могли б кардинально вплинути на розвиток подій або на пріоритети влади, або ж ці факти висвітлюються під певним вигідним кутом для когось. «Трибуна» ж є виданням громадської журналістики, що покликане поширити принципи відкритості та незалежності у висвітленні та аналізі подій країни, яку ми разом розвиваємо».

На сайті інформаційного агентства «Полтава» також коротко зазначена інформація, яку умовно можна вважати редакційною політикою: «Незаангажованість та відкритість, об’єктивність та чесність – головні цінності, які формують довіру аудиторії до нашого ресурсу». Крихту інформації, яка має натяк на редакційну політику, вказали «Сайт міста Полтави 0532.ua» та ОКІА «Новини Полтавщини».

– Редакційні політики за своєю природою мають внутрішнє спрямування – внутрішнє відносно того медіа, про яке говоримо, і передбачають саме вимоги/умови інформаційної діяльності такого медіа. А якщо говоримо про правила користування сайтом, то зазвичай вони все ж таки мають зовнішнє спрямування (на користувачів) і жодним чином не зачіпають питань інформаційної діяльності самого медіа, – пояснює Максим Ратушний, медіа-юрист ІМІ.

Що кажуть медіа про своїх власників і редакційну політику.

Автор поспілкувалася із керівництвом двох сайтів «Полтава365» та «ВПолтаві.інфо», які є досить популярними у регіоні, але залишили закритою інформацію про своїх власників та редакційну політику.

Головний редактор сайту «Полтава365» Станіслав Майзус прокоментував так:
– Власники поки що не мають бажання себе називати. Можу сказати, що вони не мають жодного стосунку до політики і не впливають жодним чином на редакцію. Щодо редакційної політики, то редакція працює на засадах об’єктивності, неупередженості, балансу думок, намагаємося дотримуватися журналістських стандартів.

Головна редакторка «ВПолтаві.інфо» Наталія Очкань резюмувала:
– Редакційну політику формуємо самостійно колективом редакції.
Якщо прослідкувати власника першого видання, читаючи публікації на сайті «Полтава365», складно, то новини на «ВПолтаві.інфо» прозоро натякають на причетність до цього видання представників місцевої партії «Рідне місто». Доволі часто на сайті з’являються публікації, в яких або позитивно згадуються, або нейтрально фігурують члени «Рідного міста», зокрема, оперативно дають ексклюзивні коментарі чи інтерв’ю.

Попри те, що онлайн-медіа неохоче діляться інформацією про своїх власників, дізнатися це можна, скориставшись базами даних та реєстрами. Наприклад, таким чином можна дізнатися, хто власник ІА «Полтава». Медіа пов’язують із Ігорем Лебедиком, власником місцевого агентства нерухомості. На сайті youcontrol.com.ua можна знайти підтвердження, що ТОВ «Інформаційне агентство «Полтава» заснували Біленко Олена Володимирівна (Харків) та Лебедик Ігор Валерійович (Полтава). Ці ж прізвища вказані як кінцеві бенефіціарні власники.
Сайт «Трибуна» пов’язують із ГО «Інститут аналітики та адвокації» – ця організація є отримувачем гранту від фонду «Відродження» на розвиток видання «Трибуна» (http://www.irf.ua/grants/awarded_grants/posilennya_organizatsiynogo_rozvitku_nezalezhnogo_gromadskogo_internetvidannya_tribuna/) та підтримку незалежних медіа (http://www.irf.ua/grants/awarded_grants/nezalezhni_media_ta_advokatsiyna_diyalnist_na_mistsevomu_rivni/).
Варто зазначити, що «Трибуна» – єдине полтавське ЗМІ, яке оприлюднило фінансову інформацію. Щоправда, зробило це рядовою публікацією, а не у відповідному розділі на сайті. Читач, який не знає, де і що шукати, як правило, не буде «лопатити» безліч публікацій, аби знайти новину про бюджет медіа. Хоча така інформація не є регулярно доступною для аудиторії, постійні читачі, вочевидь, мали змогу дізнатися фінансовий звіт «Трибуни», слідкуючи за стрічкою новин.

Редакційна політика і партії на прикладі однієї політсили

У полтавських ЗМІ редакційна політика/воля власника часто впливають на вибір, про кого писати, а про кого ні. Таку тенденцію наглядно демонструють телеканали «ІРТ-Полтава» та «МІСТО», що пов’язані із депутатом Полтавської міськради Андрієм Матковським («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). В ефірі цих каналів дуже рідко висвітлюють діяльність «міської опозиції», зокрема, партії ВО «Свобода».

– Доступ до ЗМІ залежить від його власника. Розсилаємо прес-релізи в друковані та інтернет-видання. Загалом видання, які є незалежними, дружніми або ті, яким потрібно стрічку заповнити, публікують безкоштовно. Якщо стаття містить конкретно депутатську або партійну діяльність, то безкоштовно таку статтю розмістити майже нереально. Є деякі видання або телеканали, які принципово не висвітлюють нашої діяльності, наприклад, «ІРТ-Полтава», «МІСТО», «ВПолтаві.інфо», «Полтавський вісник», «Вечірня Полтава», – розповів Юліан Матвійчук, депутат Полтавської міськради (ВО «Свобода»).

Кілька рекомендацій замість висновку

Редакціям, власникам і керівництву ЗМІ, варто визначити для себе, чи важливою для них є ще більша відкритість перед своїм читачем, аніж зараз.
Не обмежувати читача в інформації, розмістити на сайтах своїх видань дані не лише про засновників, а і про власників, головних редакторів (менеджмент).
Відкрити для вільного ознайомлення редакційну політику, а телеканалам та радіо – редакційний статут.
Розширити дані фінансового характеру, публікувати звіти про джерела доходу та витрати.
Як уже зазначалося на початку статті, закон про прозорість медіавласності стосується насамперед телебачення і радіо, він не зобов’язує онлайн-ЗМІ відкривати інформацію про власника та робити доступною для ознайомлення редакційну політику. Публікація таких даних – скоріше рекомендація, аніж обов’язок. Виконання таких рекомендацій могло би свідчити про абсолютну відкритість та прозорість видань, які заявляють, що вони є незалежними, неупередженими та не мають таємниць перед читачем.

*Примітка. Дані стосуються тих ЗМІ, які було промоніторено.

Текст: Надія Труш, регіональна представниця ІМІ в Полтавській області, для сайту «Коло».
Моніторинг медіапрозорості провели експерти ІМІ за підтримки Чеського посольства в Україні. Детально з методологією можна ознайомитися за посиланням.

Автор — Надія Труш, першоджерело — за посиланням


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *